.
Дата 29.11.16

У бій іде один Саакашвілі

Лиха біда початок або черговий популістський проект? Настільки полярно різні точки зору існують в Україні щодо нового руху під назвою «Рух нових сил», яке очолив екс-президент Грузії і екс-губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі.

Слова і справи

Почнемо з того, як створювалося це рух.

«Сьогодні близько сотні представників ініціативних груп зі всієї України зібралися в нашому офісі. Ми дали старт роботі в кожному регіоні України. Спільно вирішили: ми — рух нових сил. Адже саме слово «рух» відображає все, що ми робимо, воно символ змін, символ перемоги», — написав тоді Саакашвілі на своїй сторінці у Фейсбук

Поки не зрозуміло, наскільки впливова буде ця нова політична сила, але українське експертне співтовариство, у своїй переважній більшості, налаштована скептично. У тому числі й тому, що наприкінці грудня 2015 року Саакашвілі вже запускав «Рух за очищення», який проіснував недовго. Пізніше, вже влітку поточного року, не сам Саакашвілі, а його соратники оголосили про створення партії «Хвиля». Чим все це закінчилося? Тим, що в інтерв’ю Соні Кошкіній тепер вже сам Саакашвілі представив «нову Хвилю». «Хвиля — це процес. Як процес може називатися партією?»

Як бачимо, не завжди справи і слова Саакашвілі збігаються. І в цьому сенсі має сенс повернутися до подій листопада 2012 року. Тоді, будучи президентом Грузії, він дав інтерв’ю українському «5-му каналу», власником якого є чинний президент України Петро Порошенко.

Так от, відповідаючи на питання, чи не хоче він залишити Грузію, щоб уникнути політичних переслідувань з боку опозиції, що прийшла до влади, президент Грузії недвозначно заявив: «Я нікуди не буду виїжджати з Грузії. Я люблю свою країну, залишуся в ній і будуть належати цій країні». Як згодом вступив Саакашвілі, ми всі добре знаємо.

А ще в українських ЗМІ, соціальних мережах почалася активна робота щодо нівелювання заслуг Саакашвілі на посту глави грузинської держави. Різного роду господа вважають важливим і потрібним саме зараз почати міркування про те, «чому грузини прогнали Саакашвілі».

Вони стверджують, що люди Саакашвілі, будучи президентом Грузії віджимали бізнес на свою користь, причому навіть у представників середнього класу. Йдеться про те, що віджимався не тільки контроль над потоками великого порту Поті, але і забиралися ресторани і вподобані машини. Мовляв, зараз є близько 10 тисяч кримінальних справ, за якими колишні власники намагаються довести, що вони під примусом переписали «порши» і фірми на представників Саакашвілі.

А ще нагадується про те, що маленька Грузія свій час була на першому місці в Європі по кількості людей у в’язницях — 300 тисяч арештантів. Приблизно кожен п’ятий чоловік призовного віку відсидів тюремний термін. Ну і, нарешті, згадується гучне проспонсированное ворогом Саакашвілі відео про тортури у в’язницях.

Ось такі нагадування і звинувачення лунають на адресу Саакашвілі нині в Україні. Попутно сам політик заговорив про загрозу позбавлення українського громадянства. Поки це не підтверджується реальними діями – Саакашвілі не позбавляли громадянства і навіть спокійнісінько дали провести мітинг в самому центрі Києва.

Нудно не буде

Вчорашня акція протесту пройшла біля пам’ятника В’ячеславу Чорноволу на Музейному провулку, Трансляцію мітингу опублікував Михайло Саакашвілі на своїй сторінці в Фейсбук. За його словами, це була вимушена міра, бо жоден український канал не захотів вести пряму трансляцію цієї акції, вимагаючи за це гроші. І знову напівправда.

Так, дана акція не транслювалася українськими телеканалами, але сам Саакашвілі, принаймні, до недавнього часу був частим гостем усіх українських телеканалів, включаючи «5 канал». Забавно було спостерігати за тим, як він на порошенківському каналі критикував Петра Порошенка.

Плюс є ще й популярне ток-шоу Савіка Шустера, доступне в інтернеті. Шустер є яскравим критиком нинішнього президента України, вказуючи на те, що навіть у часи Януковича не піддавався такій цензурі. Тому Саакашвілі у Шустера — бажаний гість.

Ну і, нарешті, ніхто не заважає йому роздавати інтерв’ю місцевим інтернет-ЗМІ. У них Михайло Николозович говорить усе, що захоче, виставляючи Петра Порошенка, м’яко кажучи, в дуже непривабливу світлі. І не тільки його, але і всю команду, з якою він працює, а також інших місцевих олігархів і політиків. Він чудово грає на очевидному — втоми пересічних українців від одних і тих же осіб у політиці.

Дійсно, всі ці пані та панове, починаючи від Петра Порошенка і закінчуючи Юлією Тимошенко, давно присутні на українській політичній арені, будучи частиною не нової після революції політсистеми. Змінюються лише їх ролі. Той же Арсеній Яценюк, якого революція звела в ранг прем’єр-міністра, в свій час спокійнісінько і прилюдно співав дифірамби Миколі Азарову — одному з лідерів режиму Януковича. А сам Порошенко, як не втомлюються нагадувати його критики, був одним із засновників Партії регіонів.

Одним словом, в Україні є величезний запит на реальну, сильну опозицію. Зараз намагаються заповнити цю нішу такі представники политотброса, як лідер Радикальної партії Олег Ляшко, орієнтацію якого, причому не політичну, давно вже висміюють в країні всі кому не лінь. Саме відсутністю реального вибору пояснюється і несподіване зростання рейтингу Юлії Тимошенко, а також колишніх «регіоналів». У цих сил є свій «залізний ” електорат», до числа співчуваючих приєднуються і всі незадоволені підсумками правління Порошенко. Таких багато.

Саме ця обставина наводить на думку про те, що навіть при всіх перепони, що чинилися Саакашвілі, при всіх потоках бруду, що виливаються на нього, при всьому розчаруванні підсумками його роботи на посаді губернатора Одеської області у його руху є певні шанси. Грати на очікуваннях людей він вміє непогано, так і міжнародний авторитет у нього набагато вище, ніж у всіх його критиків разом узятих.

Ну і невдоволення людей роботою Верховної Ради також величезна. Особливо після оприлюднення декларацій, з яких українці дізналися, що ВР за великим рахунком є клубом мільйонерів і навіть мільярдерів, якщо брати в гривневому обчисленні. У багатьох депутатів було задекларовано таку кількість нерухомості, офшорних рахунків і лежать «під подушкою» грошей, що прості громадяни просто випали в осад.

Це розуміє і Саакашвілі. Тому і висловив на мітингу недовіру Верховній Раді.

Не випадково на недільну акцію протесту, незважаючи на холод і загальне розчарування політикою, прийшло досить багато людей. І це говорить про те, що «Рух нових сил» цілком може стати силою, з якою змушені будуть рахуватись усі існуючі партії.

Інша справа, що не виключається і дуже тонка гра, за підсумками якої очолюване Саакашвілі рух і стане тією самою, вигідною Петру Порошенку опозицією, яка витіснить професійну популістку Юлію Тимошенко і її «Батьківщину» в якості головного опонента і конкурента чинного глави української держави. У будь-якому разі, процес пішов. А куди він заведе, ми всі дізнаємося дуже скоро.

Автор: Ірина Михайленко, спецкор, Київ — haqqin.az

****

***

***