День, якого з великим побоюванням очікували в Україні, завершився без великих інцидентів, без жертв, сліз, крові. Мова йде про Хресній ході, організованій Українською православною церквою (Московського патріархату). Для розуміння того, наскільки сильні були побоювання у зв’язку з Хресним ходом, досить нагадати про слова спікера Верховної Ради Андрія Парубія: «цей організований похід Росією для дестабілізації ситуації в Україні. І тут можна сказати, що за станом на 27 липня, ця мета досягнута не була».
Біс провокацій
Для початку нагадаю, що Хресний хід розпочався 3 липня на сході України Святогірської лаври, а 9 липня — на заході країни з Почаївської лаври. Згідно з наміченим планом, 26 липня, напередодні святкування дня Хрещення Русі-України, учасники обох походів повинні прибути в Київ. Вони планували зустрітися на Володимирській гірці і разом пройти до Києво-Печерської лаври, де було заплановано урочисте богослужіння.
Українські правоохоронні органи, зокрема Національна поліція (4,5 тисяч поліцейських), зробили неймовірні зусилля, щоб уникнути провокації. З поставленим завданням українські правоохоронці впоралися.
В ході сьогоднішнього заходу були затримані шестеро осіб. Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков.
Правда, були побоювання, що провокації можуть статися і на наступний день. Справа в тому, що 28 липня президент України Петро Порошенко особисто взяв участь в урочистих заходах з нагоди відзначення Дня хрещення Київської Русі-України. Про це заздалегідь повідомлялося на офіційному сайті глави української держави. Захід відбувся на Володимирській гірці в 8:30.І воно, на щастя, теж пройшло без інцидентів..
Де проходить вододіл?
Очевидно, що розпочався 3 липня і завершився 27 липня Хресний хід носив не стільки релігійний, скільки політичний характер. І побоювання провокацій буквально витає в повітрі. А як інакше, якщо у колоні йшли в рядах хресного ходу були люди в рясах, накинутых поверх військової форми, громадяни з портретами російських царів і георгіївськими стрічками, у тому числі й не приховували того, що прибули сюди з Росії.
Все це захід активно висвітлювали російські ЗМІ і нескладно собі уявити, який резонанс викликало б кровопролиття в ході сьогоднішнього Хресного ходу, який технічно організувати було не так вже й складно. Зараз цього не сталося, але хто дасть гарантії, що цього не станеться в майбутньому, а нинішня акція і потрібна була для перевірки ступеня готовності українських спецслужб протистояти їм?
У будь-якому випадку, всупереч словам організаторів і учасників акції, що завершився 27 липня про те, що її допомогою вони хочуть об’єднати Україну, більше схиляєшся до думки про те, що перед нами якраз спроба розколоти країну, влаштувавши тепер ще й релігійний конфлікт. Початок якому, втім, було покладено не сьогодні і не вчора.
Ще у вересні минулого року предстоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Онуфрій не піднявся на урочистому засіданні Верховної Ради під час читання імен бійців АТО.
І в цьому сенсі зовсім не дивно, що в сьогоднішньому хресній ході брали участь колишні лідери Партії регіонів Віктора Януковича — Нестор Шуфрич і Володимир Бойко, Вадим Новинський. Останній, нагадаю, і зовсім є російським олігархом, що працюють в Україні. І він нещодавно заявив, що до осені докладе всі зусилля, щоб розпустити Верховну Раду, відправити у відставку Кабмін і домогтися імпічменту президенту Петру Порошенку.
Таку заяву Новинський зробив після обшуків, які провела СБУ 22 липня на підприємствах, пов’язаних з підконтрольною йому компанією «Смарт-Холдинг». І знаєте, чим прикривався Новинський? Ось послухайте: «Для мене абсолютно очевидно, що це нахабна, бандитська атака на мене як бенефіціара групи компаній. Причина одна – моя непримиренна політична і громадянська позиція, а також моя діяльність як опозиційного політика і мецената Української Православної Церкви», заявив Новинський.
В наявності — лише один з прикладів спроби використання своїх релігійних поглядів для погроз і шантажу на адресу чинної української влади. А таких прикладів може бути дуже багато з боку сил, які мріють про повну реванш, подразумевающем повернення України в той стан, в якому вона була при Вікторі Януковичі.
Задля досягнення поставленої мети ці сили йдуть на все — від інформаційної війни до фінансування сепаратизму. Релігійний розкол — це всього лише знаряддям в їх руках, і тут потрібно розуміти, що Московський патріархат УПЦ в реальності дуже сильний. Так, кількість священиків УПЦ МП більше ніж в три рази перевищує кількість священиків УПЦ КП — 10 169 проти 3 332, а діючих громад – у два з половиною рази — 12 167 і 4 658 (на початок 2016 року).
Ось такий розклад. І він говорить про те, що можливі потрясіння в Україні, як це не сумно, ще не закінчилися. Боротьба за владу, за майбутнє країни — європейське або проросійський, триває…
haqqin.az