Країни ЄС скептично дивляться на можливість розширення блоку, пише кореспондент Guardian Шон Уокер. В даний час на членство в ЄС претендують шість колишніх радянських республік, але всі вони розуміють, що в цьому десятилітті вони не стануть членами організації.
В кінці 90-х років в Євросоюзі була створена посада комісара з питань розширення і політики сусідства ЄС. Тоді, у часи оптимізму і прагнення до розширення, це було актуально, однак сьогодні, завдяки брекситу, цей пост, займаний Йоханнесом Ханом, виглядає трохи недоречно, вважає кореспондент Guardian Шон Уокер. На членство в ЄС все ще претендують 6 країн, однак зараз багато хто скептично ставляться до подальшого розширення організації, тому переговори ведуться з тим, щоб виправдати очікування країн, які все ще хочуть вступити в блок.
«Нещасливий брексит не вплине на наше тісне співробітництво, якраз навпаки», — заявив Хан на прес-конференції в Києві за підсумками засідання неформального міністерського діалогу країн «Східного партнерства». Уокер нагадує, що «Східне партнерство» — програма Європейського союзу, спрямована на зближення ЄС з шістьма колишніми республіками СРСР (Азербайджаном, Україною, Вірменією, Молдовою, Грузією і Білоруссю).
Проте в реальності початкові плани «Східного партнерства» на межі провалу через «втому» громадян країн Євросоюзу від планів розширення, а також з-за того, що батіг і пряник з боку Росії відштовхнули деякі країни від інтеграції з ЄС. Білорусь і Вірменія і зовсім приєдналися до прямого російському відповіді ЄС – Євразійського економічного союзу. І зараз, зазначає Шон Уокер, в ЄС ніхто всерйоз не говорить про прийняття України і Грузії.
Принаймні на Україні ще сильні проєвропейські настрої, повідомляє Шон Уокер з Києва. Здебільшого, це пояснюється реакцією на вплив Росії і корумповану систему правління попереднього президента, а не щирим бажанням влитися до складу ЄС. За словами депутата Ради Світлани Заліщук, лише 20% українців були за кордоном. «Люди стояли з європейськими прапорами, навіть не побачивши Європи», — наводить Уокер думку депутата.
У Київ Уокер поїхав в рамках турне по Україні, організованого центром журналістики за підтримки ЄС. Близько десятка європейських журналістів зустрілися в Києві з молодими реформаторами в областях ЗМІ, політики і правозастосування, які все ще горіли «євро-оптимізмом». Українські реформатори повідомили, що, незважаючи на численні недоліки, тісна співпраця з ЄС все ще життєво важливо для них, а тиск з боку Брюсселя залишається ключовим чинником проведення реформ в країні.
За даними Хана, Україна провела 140 значних реформ, щоб відповідати вимогам для надання безвізового режиму. Уокер наводить думку експерта з питань судової реформи Михайла Жернакова, згідно з яким тільки перспектива безвізового режиму стала причиною безлічі реформ. Цей режим повинен бути введений пізніше в цьому році, хоча, враховуючи думку громадськості у багатьох країнах ЄС, рішення може бути відкладено. Великобританія, наприклад, не збиралася надавати Україні безвізовий режим ще до виходу з ЄС. За словами Хана, жителі країн ЄС вважають нового члена, насамперед, фінансовим обтяженням, і всі нинішні кандидати на вступ у блок розуміють, що в цьому десятилітті вони не стануть членами Євросоюзу.
Втім, у Києві цілком тверезо оцінюють перспективи вступу країни в ЄС, повідомляє Шон Уокер. «Деколи думаю, що ми на Україні більш серйозно ставимося до європейських цінностей, ніж у деяких європейських країнах, — наводить автор на завершення статті слова Олени Сотник партії «Самопоміч». – Наша головна мета не в тому, щоб стати членом ЄС через 5, 10 або 20 років, а в тому, щоб побудувати Європу в Україні. Тоді ми і вирішимо, чи нам потрібен ЄС чи ні».