.
Дата 23.07.16

Провокація «чорних покемонів» РПЦ МП





По Україні вже другий тиждень рухається православний хресний хід під гаслом «За мир, любов і молитву за Україну». Акція викликала неоднозначну реакцію в країні.

Хресна хода, організована Українською православною церквою Московського патріархату (УПЦ МП), одночасно рухається із заходу України — з Почаївської лаври — і сходу — з Святогірської лаври, в ньому бере участь 12 єпархій. На чолі колон несуть ікони Божої Матері, яка символізує мир і любов. Хід повинен закінчитися 27 липня в Києві, де зустрінуться обидві колони.

За задумом організаторів, духовенство і віруючі повинні пройти в Києво-Печерську лавру, де 28 липня пройдуть святкові богослужіння в честь хрещення Київської Русі. «З глибокою скорботою на серці ми всі зараз переживаємо трагедію — на сході України триває збройний конфлікт, проливається невинна кров наших земляків. Найбільше, що може зробити наша церква — це закликати до миру. Саме така мета всеукраїнського хресного ходу», — у своєму зверненні до віруючих підкреслив митрополит Онуфрій, предстоятель УПЦ МП.

Після анонсування ходу в кінці червня українське суспільство накрило хвилею обурення — люди відкрито виступали із закликами не допустити Московському патріархату проводити будь-які масштабні заходи на Україні. В основі цієї стурбованості лежить дві причини.





Першою і головною причиною є пряма асоціація УПЦ МП з владою Кремля і його політикою щодо України. Більшість противників ходи переконане, що Московський патріархат сприяв і підтримував агресію Росії проти України.

Друга причина пов’язана з бажанням Київського патріархату отримати власну автокефалію, тобто самостійність в межах Вселенської православної церкви. З набуттям Україною незалежності Українська православна церква також зажадала незалежності від Москви. Саме тоді стався розкол в УПЦ і було створено Київський патріархат. Проте єдиною канонічно визнаною православною церквою на Україні до сих пір залишається УПЦ МП. У 2016 році керівництво УПЦ Київського патріархату написало звернення до Вселенського патріарха з проханням про створення Української автокефальної церкви.

У ці дні півтори тисячі православних віруючих прибутку в Житомир, місто в 140 км на захід від Києва.

Це вже десятий день від початку православного маршу, який рухається в напрямку Києва. І в спеку, і в дощ віруючі щодня долають десятки кілометрів пішки через міста і села України. Саме в Житомирі хід зіткнувся з місцевими активістами та представниками «Правого сектора», які спочатку не хотіли пускати людей в місто, а потім вимагали змінити маршрут і не йти по центральних вулицях. Таку позицію вони пояснили тим, що не хотіли б, щоб представники Московського патріархату йшли повз військової частини, де недавно ховали військового, який загинув на сході України. Керівники ходу змінили маршрут, однак зайшли в місто, де провели два дні.

Мокрий після зливи і з розтертими ногами на лавці біля собору сидить 37-річний Юрій. Він з Буковини і теж є учасником ходи. Чоловік розповідає, що йде з самого початку, трохи втомився, трохи засмучений, що не так багато людей йде, як би йому хотілося, однак відчуває важливість дійства. «Я не ненавиджу росіян і все русскоє. Так історично склалося, що моя сім’я належить до Московського патріархату. Незважаючи на це, ми живемо в єдиній країні», — пояснює Юрій.

Учасники ходи по прибуттю в нові населені пункти ночують при церквах або в будинках віруючих. Харчуються так само при церкві. В основному в ході йдуть літні жінки і молоді сім’ї з дітьми, в руках вони несуть ікони і весь час співають молитви. В селах уздовж траси люди зустрічають хід на колінах, виносять воду. «Я йду, бо відчуваю потребу. Відчай, яке охопило Україну, має закінчитися», — втомлена від спеки каже молода учасниця ходи Оксана.

Безпека під час ходи забезпечує до двох десятків поліцейських, які супроводжують учасників ходу. Керівники акції запевняють, що цього достатньо. Найбільшу стурбованість у питанні безпеки викликає завершення хресної ходи у Києві, коли, за прогнозами, після об’єднання двох колон у місті збереться кілька десятків тисяч учасників хресного ходу і віруючих, які прибули на свято.

20 липня Організація українських націоналістів (ОУН) розповсюдила звернення до киян, де закликала не пустити хід у місто. ОУН має намір організувати наметові містечка в двох пунктах на в’їзді в Київ, куди повинні увійти колони, що рухаються з сходу і заходу країни. «Методи боротьби — виключно мирні. Але, в разі провокацій або невідмови колабораціоністів від своїх підлих планів зайти в Київ ми залишаємо за собою право діяти креативно», — йдеться у зверненні.