.
Дата 18.07.16

Як порвати з радянським минулим





Володимир Ленін десятиліттями милувався чудовим видом на київський Бессарабський ринок, поки в грудні 2013 року пам’ятник радянському вождю не був скинутий натовпом з постаменту в ході протестів, які пізніше призвели до повалення українського президента Віктора Януковича.

Тепер там, де раніше височіла статуя російського революціонера, може постояти кожен — новий арт-об’єкт дозволяє українцям підніматися на п’єдестал колишнього пам’ятника.

Інсталяція, створена мексиканської художницею Синтією Гутьєрес (Cynthia Gutiérrez), складається з хитких тимчасових сходів, по яких можна піднятися на постамент. Як йдеться в її описі, вона повинна змушувати задуматися про «нав’язаної пам’яті, системні помилки, порожнечі, ідентичності і захоплення простору».

Кияни можуть піднятися наверх і сфотографуватися — або просто помилуватися містом з того місця, де раніше стояв Ленін.





Після того, як у Києві у 2014 році до влади прийшов новий прозахідний уряд, пам’ятники Леніну почали валитися по всій країні. Спершу їх скидали неофіційно, а потім був прийнятий спеціальний закон про декомунізацію.

Цей закон наказує прибрати з громадських місць всі пам’ятники і символи, пов’язані з радянським режимом, а також перейменувати місця, названі на честь радянських лідерів або подій, що мають відношення до революції 1917 року.

Після знесення київського пам’ятника Леніну, в різних частинах України були зруйновані ще 1018 таких пам’яток, а також 148 пам’ятників іншим особам, пов’язаним з радянським режимом, повідомив агентству «Інтерфакс-Україна» український віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко.

Деякі статуї стихійно скидали з постаментів активісти, деякі демонтувалися планово, за вказівками влади. В деяких місцях були знайдені креативні рішення: наприклад, в Одесі пам’ятник Леніну переробили на пам’ятник Дарту Вейдеру.

В одному з сіл на Західній Україні вулицю Леніна перейменували у вулицю Леннона — на честь Джона Леннона.

На думку багатьох українців, програма декомунізації дає країні довгоочікувану можливість порвати з радянським минулим і її варто було ухвалити ще в 1991 році. Втім, є й ті, хто вважає, що вона лише посилює розбіжності в і без того розколотому з питання про ставлення до минулого суспільстві.

Особливо сумнівним виглядає передбачене законом про декомунізацію прославлення Української повстанської армії (УПА) і Організації українських націоналістів (ОУН), що боролися під час Другої світової війни проти Радянського Союзу.

Ці рухи, які виступали за створення незалежної від СРСР української держави, дотримувалися спорідненої ідеології фашизму, періодично виступали на боці нацистів і були причетні до масових вбивств євреїв та поляків.

Лідер радикального крила ОУН Степан Бандера, вбитий КГБ у 1959 році, вважається вкрай суперечливою фігурою, однак це не завадило міській раді Києва перейменувати столичний Московський проспект на проспект Бандери. Так як Москва не пов’язана виключно з радянським режимом і не підпадає під закон про декомунізацію, цей крок виглядає провокаційним.

Активісти також прагнуть перейменувати київський аеропорт Бориспіль в честь Івана Мазепи — гетьмана українських козаків, перекинувся був на початку 18 століття від Росії до Швеції. Москва вважає Мазепу зрадником.

Як вчинять з колишнім постаментом пам’ятника Леніну, поки невідомо. Його можуть залишити порожнім, а можуть спорудити на ньому яку-небудь іншу статую. Інсталяція була встановлена на один тиждень і буде розібрана на вихідних.

The Guardian, Велика Британія