.
Дата 29.11.16

Надія Мейхер розговорилася про особисте життя





Співачка розповіла, чому насправді пішла з “ВІА Гри” і як познайомилася з чоловіком.

Напередодні першого сольного туру по Україні співачка дала ексклюзивне інтерв’ю “Сегодня” і розповіла, чому насправді пішла з “ВІА Гри”, як познайомилася з чоловіком і стала Уржумцевой, про ревнощі молодших дочок і своєму бутіку, передає Хроніка.інфо.

— Надія, в дитинстві ви припускали, що пов’яжете своє життя зі сценою?
— Думаю, до шести років у мене були інші плани, хоча з раннього дитинства я вже прикипіла до тим персонажам, які показували по телевізору. Справжній внутрішній емоційний сплеск я відчула після перегляду балету “Лебедине озеро”. Саме з тих пір у мене з’явилася мрія — бути на сцені. У глибині душі я навіть не розуміла, що це може стати моєю професією, але мені дуже цього хотілося. До того ж з дитинства по святах я виступала перед своїми рідними, показувала якісь акторські етюди. Потім в моєму житті виник Майкл Джексон, який абсолютно перевернув мою свідомість. Років у 10 я подивилася документальний фільм про нього, і мене вразила його енергетика. Той мандраж, який він у мене викликав, навіть словами не передати. Саме Джексон мене надихнув на танці, хоча до цього я займалася легкою атлетикою. Він повернув любов до музики, до цього мені геть відбила бажання займатися викладачка.

— В рідне село Збручівка як часто сьогодні приїжджаєте?
— Дуже рідко, хоча там живе моя бабуся і тато. З однокласниками відносин не підтримую, ми повністю втратили контакти. Це сталося ще з часів випускного вечора.

— Який був ваш перший заробіток в житті?
— У 13 років я була учасницею колективу народного танцю і паралельно ставила сама сольні номери. Перші гроші я заробила в 13 років, і це було 13 гривень. Витратила я їх на капронові колготки і імпортне яблуко. Таке, знаєте, яскраве і велике, але абсолютно несмачне (сміється).

— Коли ви відчули першу свободу від батьків?
— Знайомі моєї мами в дитинстві дивувалися, як дитина може нічого не просити. Мабуть, це була моя риса характеру — ніколи нічого не просити. Коли я вже виступала у “ВІА Грі” і переїхала в Київ, траплялося, що у мене був порожній холодильник. Але я не дзвонила мамі й не просила вислати мені грошей. А таке траплялося нерідко. Можливість не рахувати гроші з’явилася, коли мені виповнилося 22-23 роки. Гонорар за перший тур “ВІА Гри”, коли в складі були Альона Вінницька і я, я витратила на купівлю музичного центру, а не на шмотки. Пізніше я купила якийсь шалено дорогий фотоапарат і об’єктиви до нього, адже мені хотілося розвиватися. Гроші на чорний день я не збираю, а одразу вкладаю в якусь справу.

— Коли ви вперше відчули свою сексуальність — вже під час “ВІА Гри” чи раніше?
— Надмірна увага чоловіків я вперше відчула, коли мені було дев’ять років. Так, я рано почала розвиватися, і це стосується не лише форм (посміхається). Мені, 10-річній дівчинці, було дуже дивно отримувати пропозиції від 40-річних мужиків попити разом чай або каву. Але завдяки цьому я виробила сильний імунітет до чоловіків і давно їх бачу наскрізь.

— Які найбільш нереальні пропозиції вам надходили від шанувальників?
— У 2000-х роках були серйозні відгомони бандитизму, адже хлопці з 90-х нікуди не поділися. Часто вони нас запрошували виступати на своїх приватних заходах, і були випадки, коли ми ховалися в номерах музикантів, а не на своїх. Адже ці товариші нерідко напивалися і шукали з нами зустрічі. Охоронець стеріг нас, як міг, і добре, що все добре закінчувалося. Коли пропонували квартири, машини, я прекрасно розуміла, що це не просто так: безкоштовний сир тільки в мишоловці. До того ж я так вихована, що всього в житті потрібно добиватися.

— З ким із колишніх колег по групі ви зберегли дружбу? Можете зустрітися на каву і попліткувати як подружки?
— Швидше за все, це Альона Вінницька та Альбіна Джанабаєва. Ще, в принципі, з Вірою Брежнєвої. Не можна сказати, що у нас зовсім не дружні стосунки, але у нас залишилися енергетичні точки дотику, я відчуваю досі якусь спорідненість. Цілеспрямовано в житті ми не зустрічаємося — у кожного свій шлях і шлях. До групи ж ми всі були штучно притягнуті, хоча хтось і подружився. В принципі, до дружбу у мене дуже специфічне ставлення. Я в неї не вірю! А вірю в долю, хімію і душевні стосунки, а не те, що крок за кроком склеюється.





— На ваших очах розвивалися відносини Віри Брежнєвої з Костянтином Меладзе, а Альбіни — з Валерієм. Стільки років всі мовчали! У вас це було прописано в контракті, що ви не маєте право розголошувати подробиць особистого життя один одного?
— По-перше, за всі ці роки у мене ніколи не було контракту з “ВІА Грою”. По-друге, ким би мене вважали, якби я взяла і все розбовкала? Жодних прохань з їх боку не було. Я ніколи ці відносини не аналізую, ні з ким не обговорюю, і мені, чесно кажучи, все одно, що про них думають інші. Якщо їм добре разом, то нехай вони будуть разом. Це взагалі не моя справа.

— З Костянтином Меладзе ви сьогодні спілкуєтеся? Питали його ради з приводу розвитку сольного творчості?
— У цьому плані я дуже норовливий людина. У мене немає авторитетів. Я можу помилитися, але я не пораджуся, все одно зроблю так, як хочу сама. У якийсь момент свого життя я зрозуміла, що не хочу робити те, що робила вчора. Мені хочеться нового шляху. Так, я розумію, що ті проекти, які я роблю на сьогоднішній день, вони непрості, дорослі. Але це мене дуже сильно надихає.

— За життям нинішньої “ВІА Гри” ви стежите?
— Спеціально — ні, а навіщо? Якщо захочу подивитися який-небудь кліп “ВІА Гри”, включу краще “Попитку №5” (сміється).

— Ностальгію за тим часом не відчуваєте?
— Вона з’являється, лише коли мене запрошують виступити спільно з Валерієм Меладзе або в рамках будь-яких заходів, де я знову співаю ці пісні. Я б нікуди не йшла з “ВІА Гри”, якщо б мені хотілося там бути і розвиватися. Я не розриваю зв’язку, коли вони міцні. Коли ж вони висять на волосині і їх жодним чином не врятувати, тоді все — розриваю будь-які відносини. Костянтин запропонував на якийсь час реанімувати колишній склад, але все одно нічого не вийшло.

— Чим ви зараз живете?
— Я живу своєю сім’єю і двома проектами — своїм музичним спектаклем і творчої майстерні meiher_by_meiher, де я сама створюю одяг. Нещодавно у мене з’явилося ще і власне ательє, де я керую всім. Весь цей творчий процес мене поглинув повністю. І знаєте що? Вже на початковому етапі мій бізнес перестав бути збитковим, хоча я прекрасно розумію, що це не миттєвий заробіток.

— Розкажіть про своє музичному спектаклі, з яким ви скоро виступите в багатьох українських містах.
— Так, ми готуємося до туру по Україні, він пройде в грудні. Вистава називається Historia de Un Amor, що в перекладі означає історія однієї любові. Туди входять мої авторські вірші, одна моя пісня українською мовою, а також відомі композиції російською та іспанською мовами. Основа постановки — аргентинське танго.

— Проект, як я розумію, не для масової аудиторії.
— Коли я перейшла в сольне плавання, я постала перед серйозним вибором — співати те, що ти хочеш, або те, що хочуть інші. Я не хочу створювати мас-маркет ні в пісні, ні в одязі. Повірте, якщо б я хотіла, я б знайшла собі хіт, який би звучав з кожного праски. Але тоді я була нечесна перед собою. Якщо мені щось не подобається, я плескаю дверима і йду. Звичайно, розумію, що це впливає на дохід. Але життя у мене одна — та мені хочеться її прожити максимально з задоволенням, не ламаючи при цьому своїх переконань.

— Ваш досвід зйомок у кіно і на телебаченні у ролі ведучої — це теж пошуки себе?
— Мене запросили, і гріх було не погодитися. Зараз на телебачення мене не кличуть, але з колишнім мої колегою по проекту “Неймовірна правда про зірок” Григорієм Решетником іноді ми ведемо разом заходу. Що стосується мого дебюту в кіно, а саме у фільмі “Ти мене любиш?”, я не можу сказати, що сто відсотків задоволена результатом. Я не зовсім була в своїй тарілці. Мені здається, що у мене такі риси особи і внутрішня складова, які доречніше б виглядали в казках, історичних фільмах, а не в сучасних історіях.

— А амбіції зіграти в повнометражному кіно у вас є?
— Я дивлюся на світ з позиції, що всьому свій час. Якщо цього судилося статися, воно станеться. Я ж теж не сиджу вдома склавши руки, чекаючи пропозицій від кінопродюсерів.

— Перейдемо до вашого особистого життя. Зі своїм нинішнім чоловіком Михайлом Уржумцевим у вас була любов з першого погляду чи ви довго притиралися один до одного?
— Це дійсно була любов з першого погляду — абсолютно обопільна і зовсім несподівана. У нас в обох у перший же мить закрався відчуття, що з нами сталося щось особливе.

— До знайомства з вами Михайло жив і вів бізнес в Санкт-Петербурзі. У вас стояв вибір переїзду або відразу було вирішено жити в Києві?
— Варіант мого переїзду в Росію ми навіть не обговорювали. Коли постало питання, де ми будемо жити, відразу зупинилися на Києві, тим більше Міші він відразу дуже сподобався. Незважаючи на те, що цей красивий місто моторошно запущений, в ньому мені все одно шалено затишно. Ми живемо в Києві у нашій спільній квартирі. А у Міші вже навіть є вид на проживання в нашій країні.

— Як ви познайомилися?
— Наше знайомство відбулося на презентації одягу Ренати Литвинової в Москві. На той момент ми вже були з нею знайомі, і вона запросила мене до себе на захід. Вона співпрацювала з маркою одягу бренду, генеральним директором якого як раз і є Міша. І ось там, в гримерці, Міша зайшов привітати Ренату, і наші погляди випадково перетнулися. І все! При першому знайомстві, згадую, Міша мене вже розпитував, чи цікаво мені робити одяг. Тоді він і не знав, хто я взагалі така (сміється). І коли співробітники його запитали, чи знає він, з ким щойно спілкувався, Міша відповів негативно. Коли йому вже назвали моє ім’я, а точніше — групу, в якій я виступала, він сказав, що десь чув про це колективі, але цікавиться зовсім іншою музикою. Ну а потім якось все швидко закрутилося…

— Багато чоловіків люблять, коли їхні дружини сидять вдома і займаються виключно сім’єю. Михайло висловлював подібні побажання?
— Зі мною такі моменти ніколи не обговорювалися. І якщо раптом таке питання коли-небудь виникне і мене почнуть ставити перед вибором, я відповім тільки одне: мій вибір — це творчість! Це як якщо б мені запропонували відрізати руку або ногу, або жити наполовину. Я цього не хочу. У нас було зіткнення двох характерів, але що стосується наших професій — проблем ніколи не виникало. Крім того, для будь-якого чоловіка, думаю, має бути важливим, щоб його кохана жінка розвивалася як особистість. Мій чоловік не боїться конкуренції в моєму обличчі, як, власне, і я в ньому (сміється).

— Коли ви сваритеся, хто першим іде миритися?
— По-різному. Хоча великих скандалів у нас в принципі не буває. Ми до цього не доходимо. Ми з тієї породи людей, яким нічого б не допомогло, якби не було взаємної любові. Адже, чесно кажучи, я цілком можу жити щасливо і одна. До зустрічі з Мішею я не потребувала постійних стосунках. Мені потрібні були свобода і можливість захоплюватися тим, чим я хочу. В якійсь мірі і Міша такий — може, тому ми й зійшлися. Хоча ні — ми зійшлися виключно із-за взаємної любові, яка дає нам можливість бути щасливими і йти без примусу на якісь компроміси.

— Багато жінок намагаються прив’язати до себе чоловіка, народжуючи від нього дітей…
— Це така трагедія, коли так відбувається. Коли люди живуть разом з-за взаємоповаги, близької дружби, а не із-за любові. Через роки все позначиться на них самих і на дітях. Життя має бути повноцінною зі всіх сторін. Я повинна щиро хотіти займатися сексом зі своїм чоловіком, а не тому, що це подружній обов’язок, який я зобов’язана з ним виконувати. Тому любовні стосунки між чоловіком і жінкою дуже важливі. Ми ж самі є прикладом для власних дітей, і коли ми цілуємося при них — показуємо, який саме сім’я повинна бути, яка атмосфера повинна панувати між мамою і татом. Багато намагаються створити сім’ю, ще не усвідомивши любові. Це велика помилка. Завжди потрібно шукати взаємну любов, тоді й діти, народжені в любові, будуть щасливі.

— Яка ви господиня будинку?
— Коли я в Києві, всім господарством займаюся сама. Сама ходжу за покупками, контролюю відвідування секцій своїх дітей, стежу за оплатою, іноді готую. Коли їду на гастролі, на господарстві залишаються чоловік або моя мама.

— Ваша старша донька Ганнуся ревнує вас до молодшої — Марійці?
— Безумовно, спочатку Ганнуся ревнувала мене, але зараз вже більш-менш звикла. Безумовно, вона теж потребує уваги. Але я бачу, як вони один одного люблять і тискают.

— Вашому синові Ігорю (від цивільного шлюбу від бізнесмена Олександра Ліщенко) вже 14 років. Ви обговорюєте з ним вибір майбутньої професії?
— Ми постійно про це говоримо, адже Ігор вже навчається в 9-му класі. На сьогоднішній день найбільш прогресивна галузь — це IT-технології, до неї Ігор і схиляється більше всього. Хоча у нього стільки інших талантів: йому вдаються як точні науки, так і гуманітарні. А ще він швидко опанував піаніно, почав складати музику. Малює просто фантастично! І при цьому обожнює математику. Для мене не особливо важливо, яку професію обере син, головне, щоб цей вибір він зробив сам, а не ми, батьки, за нього.

— Ваша впізнаваність сковує свободу поведінки?
— Років десять тому це було, а на даний момент — абсолютно ні. Я ж розуміла з самого початку, яку професію вибрала. Інша справа, коли до мене підходять з хабальным ставленням. Це навіть не панібратство, а нахабство якесь. Те, що звертаються на “ти” — це в порядку речей. Таким людям здається, що все навколо винні, і я в тому числі. Трапляється таке, коли мене фотографують, немов я із зоопарку. Наприклад, сиджу в кафе з ким-то, а до мене підходять і нахабно, прямо в обличчя, без будь-якого дозволу знімають на телефон. Хоча насправді це навіть смішно, і я розумію, що це не сама глобальна проблема порівняно з тим, що відбувається зараз у світі.

— Завжди хотіла запитати з приводу вашого прізвища — на сьогоднішній день ви Грановська або Мейхер?
— Дівоче моє прізвище — Мейхер. Грановська — це всього лише псевдонім, який ми придумали разом з Дмитром Костюком (один з творців “ВІА Гри”. — Авт.). А за паспортом я вже два роки як Уржумцева (сміється).

— Ваше ставлення до пластичних операцій?
— Це доля людей, у яких внутрішній комплекс неповноцінності. Я ніколи в житті не робила пластичних операцій, не гарувала собі ботокс, не збільшувала груди. Я — за натуральність як зовнішню, так і внутрішню. Але, звичайно, існують винятки у вигляді життєвих необхідностей, коли сталася аварія або невдала операція.

Читайте також: Екс-солістка «ВІА-Гри» розговорилася в інтерв’ю про свою дочку

— Незважаючи на народження трьох дітей, ви зуміли зберегти ідеальну фігуру. Чого вам це коштувало?
— Ви так стверджуєте, ніби бачили мене голою (сміється). Так, у мене в родині ніхто ніколи не був схильний до повноти. Тим більше я завжди в русі. Щоб серйозно поправитися, мені потрібно, напевно, цілодобово їсти все підряд, пити, палити і лежати на дивані, але у мене це зовсім не виходить (посміхається).
Источник